"Oil & Gas Kazakhstan"

международная выставка

  
  
  
3

Кандидат «на вибування» Що розгубить каспійський «довгобуд» після того, як його покине південноамериканська ConocoPhillips?

Чутки про ймовірне виході з Північно-Каспійського проекту американської компанії ConocoPhillips, вперто мусується в протягом останніх півтора років, зрештою, здобули певні обриси. Міністерство нафти і газу Казахстану, яке підтвердило плани третьою за величиною нафтогазовою компанії США покинути циклопічна родовище Кашаган, розташоване на ...

Чутки про ймовірне виході з Північно-Каспійського проекту американської компанії ConocoPhillips, вперто мусується в протягом останніх півтора років, зрештою, здобули певні обриси. Міністерство нафти і газу Казахстану, яке підтвердило плани третьою за величиною нафтогазовою компанії США покинути циклопічна родовище Кашаган, розташоване на казахстанському шельфі Каспійського моря, вобщем, ретельно коментувати дії навколо відомого каспійського «довгобуду» поки не збирається. Скоріш за все, уряду, за законом є основним і безперечним претендентом на будь-які вивільняються дещиці на внутрішньому нафтогазовому ринку, самому ще належить осмислити необхідність власного розширення в цьому масштабному проекті: це затребує не тільки лише значущих засобів для покупки акцій, та й колосальних інвестицій в майбутнє розвиток родовища.

Пристрасті по Кашагану

Різними чутками і скандалами Кашаган заростав завжди, з моменту виявлення тут перших вуглеводнів. Відкриття в 2000-му родовища-гіганта позначило передумови до будівництва Казахстану надалі в ранг найбільших постачальників нафти і газу світовим споживачам. Вобщем, ейфорія з приводу виникнення на ринку нового гравця, з яким довелося б рахуватися, у країни пройшла досить стрімко, як стало зрозуміло про технологічні труднощі, спочатку два рази відсунули термін початку розробки Кашагана, а потім, через час, до того ж реалізацію Фази 2, яка передбачає подвоєння нафтовидобутку.

Боротьба за встановлення контролю над каспійським родовищем-брендом в той час для Казахстану, спочатку й зовсім в ньому не брав участь, стала не просто метою - маною. Важкі, полуторарічні переговори між зарубіжними учасниками Кашаганського консорціуму і казахстанськими властями, що проходили на тлі з'ясування митних та екологічних відносин, завершилися навесні 2005-го покупкою державним холдингом «КазМунайГаз» у англійської BG Group 8,33% з виставлених на продаж 16,67% дещиці в проекті. Казахстан, який заплатив за Кашаганському акції $ 913 142 000, не просто отримав внутрішній контроль над родовищем, та й зміг показати світового нафтогазового суспільству силу влади. Консорціуму разлюбезно була надана 1-ша відстрочка видобутку нафти, що коштувала йому $ 150 млн.

Черговий виток посилення ролі країни в Північно-Каспійському проекті припав вже на 2008-ий, коли в результаті нового «Кашаганського протистояння» і безприкладного тиску на зарубіжних партнерів були підписані додаткові документи до Угоди про розділ продукції (УРП), подвоївши в ньому частку «КазМунайГаза »за рахунок скорочення дещицею інших учасників і знову перенесли здобич. Новим привілеям, придбаним Казахстаном в підсумку цієї угоди, можна позаздрити. По-1-х, казахстанська сторона не оплатила $ 1780000000, в які оцінюються придбані в сей раз акції, пообіцявши зробити це 3-ма рівними траншами тільки після початку промислової експлуатації Кашагана за рахунок валютних потоків від проекту. По-2-х, в разі чергової відстрочки видобутку на межі 2013 Казахстан не буде відшкодовувати понесені консорціумом видатки освоєння проекту. Зрештою, пізніше було вирішено, що частку «КазМунайГаза» у проекті в 2012-2013 роках - а це близько $ 986 млн - профінансують інші учасники консорціуму NCOC - це в-3-х.

Повністю природно, що затяглася підготовка до початку нафтовидобутку, невизначеність, пов'язана з термінами окупності вже вкладених в проект

інвестицій (за деякими даними, лише на ConocoPhillips з її 8,4% дещиці припадає близько $ 1,5 мільярдів) та отримання доходів від експорту (тим паче, з урахуванням відстрочки на кінець цього десятиліття Фази 2), незмінне посилення тиску на зарубіжних партнерів по проекту з боку країни і багато інших причин не можуть не насторожувати. Так, раніше учасники проекту та уряд сміливо озвучували інформацію про те, що Фаза 1 проекту (дослідно-промислова), яка розпочнеться до першої половини 2013 року, передбачає видобуток нафти в обсязі від 75 тис. До 370 тис. Барелів на день відразу після пуску проекту і до 450 тис. барелів на наступному; а Фаза 2 передбачає зростання виробництва до 1 млн барелів на день з виходом на найбільший рівень видобутку в період Фази 3 до 1,5 млн барелів протягом приблизно 10 років. Але найближчим часом цифра в 1 млн барелів на день видається не повністю реальною, у всякому разі, раніше 2020 року. Конкретно тому бажання ConocoPhillips покинути Кашаган, навіть напередодні початку видобутку нафти, виглядає цілком зрозумілим і логічним.

Ваш вихід, ConocoPhillips!

Очевидно, сама ConocoPhillips - 3-тя після ExxonMobil і Chevron енергетична компанія США за ринковою капіталізацією - власний вихід із Казахстану з жорсткістю підходів місцевої влади до реалізації Північно-Каспійського проекту офіційно ніяк порівнює. Оголосивши ще на початку 2011 року про продаж другорядних активів загальною ціною від $ 10 мільярдів до $ 20 мільярдів в декількох країнах, включаючи Казахстан, вона розтлумачила своє рішення запланованої програмкою ротації інвестицій. Придбані від реалізації кошти компанія, що володіє по всьому світу активами на загальну суму $ 156 мільярдів, запланувала навести на операції оборотного викупу власних акцій з ринку, підвищення дивідендів і програмку серйозних вкладень в головні проекти.

У 2011-му вона втілила операцію з продажу 20% -ої частки в російській «Лукойлі», розчарувавшись найменшими прибутками. А в серпні цього року «ЛУКОЙЛу» була продана 30% -а частка ConocoPhillips в спільному підприємстві «Нарьянмарнефтегаз», через помилку геологів НЕ змігши подолати зі швидко падаючої видобутком на Южно-Хильчуюсском родовищі (до 3,3 млн тонн в 2011 році з 7 млн ​​тонн в 2010-ом). Розумно уявити, що в російській «списку на вибування» - СП з «Роснефть» «Полярне сяйво», теж втрачає обсяги видобутку (350 тис. Тонн в рік в 2010-ом в зіставленні з 450 тис. Тоннами в 2009-ом).

У переліку продаваних ConocoPhillips активів в далекому зарубіжжі вже опинилися проекти в Нігерії орієнтовною ціною $ 2,5 мільярдів, також дещиця в 45% і операторство в 2-ух блоках в Перу - 123 і 129, ціна яких поки не озвучувалася. Крім того, в жовтні з'явилася інформація про плани консорціуму в складі індійських держкомпаній - Oil and Natural Gas Corp (ONGC), Oil India Ltd і Indian Oil Corp. - Купити у ConocoPhillips за $ 5 мільярдів її активи в секторі нафтоносних пісків у Канаді.

Оцінки аналітиків по ціни 8,4% -ої частки цієї компанії в Кашагане дуже різняться - від $ 1,8 мільярдів до $ 8-10 мільярдів. Фахівці сходяться тільки в одному: оголосивши 18 місяців назад про перегляд власної інвестиційної програми, вона почекала найуспішніший момент для їх реалізації - зростаючі світові ціни на нафту і очікуваний початок видобутку нафти на Кашагане можуть сприяти підвищенню ціни її пакета в рази.

На тлі скорочення кількості активів по всьому світу, ConocoPhillips знижує і обсяги видобутку нафти і прибутку. Так, за 1-е півріччя 2012 року нафтовидобуток знизилися до 1,59 млн барелів нафтового еквівалента (б.н.е.) в день проти 1670000 б.н.е. в день рік тому. При всьому цьому середня вартість реалізації нафти склала $ 108,95 за барель, тоді як в січні-червні 2011 року цей показник знаходився на рівні $ 105,42 за барель. Чистий прибуток підприємства за 1-і 6 місяців поточного року скоротилася до $ 5,2 мільярда проти $ 6,4 мільярдів за аналогічний період минулого року. При цьому прибуток на акцію

склала $ 4,08, тоді як за той же минулорічний період - $ 4,5. За підсумками 2011 року ConocoPhillips отримала чистий прибуток у розмірі $ 12400000000.

Поправити стан справ можуть оголошені нею в липні 2012-го плани з розділення бізнесу на дві незалежні компанії - з геологорозвідки та видобутку, також з нафтопереробки і збуту, що допоможе монетизувати бізнес-стратегії в цих вузеньких секторах.

Що стосується казахстанського проекту, який типо збирається покинути ConocoPhillips, не виключено, що йому прощання з південноамериканським енергетичним гігантом, принесе чималі труднощі, пов'язані з майбутньою невизначеністю у розвитку. Якщо, природно, компанія стрімко НЕ відшукає покупця, який покладе на себе вантаж інвестиційної відповідальності в рамках Фази 1 і, найголовніше, Фази 2 розробки Кашагана.

Прихована загроза

Згідно з офіційними даними, озвученим «КазМунайГазом» ще в 2008 році, коли були внесені останні суворі конфігурації в СРП по Північному Каспію, дослідно-промислова розробка Кашагана (Фаза 1) оцінюється в $ 38 мільярдів (за даними учасників проекту - в $ 46 мільярдів), а весь бюджет освоєння родовища - в $ 136 000 000 000 (за іншими відомостями - $ 187 мільярдів).

Беручи до уваги, що в найближчі роки «КазМунайГаз» буде зобов'язаний погасити борг за придбані чотири роки тому акції на Кашагане в сумі $ 1780000000 і інвестувати в Фазу 1 гроші, співмірні власної 16,81% -ої частки участі в цьому проекті, навряд чи тільки 1-го його варто розглядати в якості основного претендента на вивільняються акції ConocoPhillips. Навіть, незважаючи на очевидний інтерес до них з боку нацкомпанії, підтверджений в жовтні її главою Ляззат Кііновим, також на обіцянку фонду державного добробуту «Самрук-Казина» виділити «КазМунайГаз» для фінансування угод по Кашагану $ 4 мільярдів у вигляді 3-х річного облігаційної позики з Державного фонду, який акумулює доходи від сировинного сектора (варто додати, що Державний банк РК виступив за обмеження підтримки «КазМунайГаза» коштами з Нацфонда, запропонувавши зробити акцент на залучення стратегічних інвесторів).

Деякі аналітики припускають, що у разі, якщо уряд все таки наважиться зробити заходи, сприяючі покупці «КазМунайГазом» дещиці ConocoPhillips на Кашагане, таке посилення позицій країни в найбільшому каспійському проекті тільки погіршить стан справ з витратами за проектом, а не зробить краще його, як це вже демонструвалося в протягом останніх років. З цієї точки зору для Кашагана краще було б отримати інших володарів дещиці ConocoPhillips.

В цьому сенсі відмінно відрепетируваним спектаклем, націленим на покупку дещиці ConocoPhillips, бачиться не так давно озвучену заяву інших найбільших учасників Північно-Каспійського проекту - ExxonMobil і Royal Dutch Shell Plc - про намір покинути Кашаган, якщо місцева влада не сприймуть їх умови, основним з яких якраз є отримання більшого контролю над родовищем. Уряд поки ця заява не коментувало. Варто нагадати, що той же ExxonMobil, який з самого початку реалізації Північно-Каспійського проекту серйозно претендував на роль оператора Кашагана, в 2007-ом, в розпал «Кашаганського протистояння», був єдиним, хто протистояв уряду, який хотів поміняти економічну модель розробки родовища і подвоїти в ньому частку «КазМунайГаза», але заявляв про готовність відступитися в обмін на отримання статусу оператора проекту. За деякими неофіційними відомостями, в той час міністр енергетики США Семюель Бодман типо запропонував владі Казахстану техно та фінансову допомогу за умови передачі ExxonMobil ролі оператора Кашагана.

В числі інших претендентів на частку ConocoPhillips в Північно-Каспійському проекті - російська «ЛУКОЙЛ», який має великий досвід роботи на шельфі і інтенсивно

розвиваючий міжнародні проекти у зв'язку зі зниженням темпів зростання видобутку компанії в Росії. Росіяни аналітики зауважили міститься в звітності «ЛУКОЙЛа» інформацію про резервування $ 1,7 мільярда на ймовірне придбання неназваних видобувних активів (як повідомлялося вище, 8,4% -а частка ConocoPhillips в Кашагане може коштувати саме близько $ 1,8 мільярдів).

Ясно одне: кому б ні дісталися акції вибуває з проекту ConocoPhillips, їх власник понесе значні витрати і придбає небезпеки, пов'язані як з термінами окупності зростаючих інвестицій, так і з ймовірним пресингом з боку країни. А це означає, що «Кашаганському епопея» триватиме ще тривалий час.

ДОВІДКА:

Оператор Північно-Каспійського проекту - консорціум NCOC, його акціонерами виступають Agip Caspian Sea BV (16,81%), KMG Kashagan B.V. (16,81%), Conocophillips North Caspian Ltd. (8,4%), ExxonMobil Kazakhstan Inc. (16,81%), Inpex North Caspian Sea Ltd. (7,56%), Shell Kazakhstan Development B.V. (16,81%) і Total EP Kazakhstan (16,81%).

ДОВІДКА:

За всю історію Північно-Каспійського проекту була підписана 6 документів, що визначають склад і дещиці його учасників.

- Грудень 1993 - BG Group, Agip, BP, Statoil, «Казахстанкаспійшельф», Mobil, Total і Shell підписали з Республікою Казахстан Угода про консорціум для втілення однієї з найбільших в світі програм сейсмічних дослідних робіт в північній частині Каспійського моря (для проведення робіт вони обрали структури Кашаган, Каламкас, Кайран і Актоти).

- 18 грудня 1997 - ці компанії підписали 40-річне СРП по Північному Каспію, яке вступило в силу 28 квітня 1998

- 1998 - зважаючи складного економічного становища з проекту вийшов «Казахстанкаспійшельф», продавши в загальній труднощі за $ 450 млн по 50% дещиці власного ролі компаніям Phillips Petroleum і Inpex.

- 2001 - BP і Statoil продали 100% власних дещицею решті учасників проекту.

- Весна 2005 г. - покупка АТ НК «КазМунайГаз» у англійської BG Group за $ 913 142 000 8,33% з виставленої на продаж 16,67% дещиці в проекті.

- Листопад 2008 року - підписання з зарубіжними учасниками Північно-Каспійського проекту додаткових угод до СРП, у результаті дещиця «КазМунайГаза» зросла з 8,33% до 16,81%, подібні дещиці отримали Eni, ExxonMobil, Shell і Total, дещиця ConocoPhillips склала 8,40%, а Inpex - 7,56%.